Я вважаю, що минуле варто пам'ятати заради майбутнього.
По-перше, нам є чому навчитись у наших предків.
Вони поступово виборювали право бути незалежними. Наш героїчний народ пережив не одну війну. І завжди українці залишалися волелюбними, нескоренними, хоробрими. У мирні періоди предки відзначалися працьовитістю, веселим гумором, співучістю, талановитістю. Усі ці добрі риси вони передають нам, і ми маємо цьому навчатись.
По-друге, досвід минулого дасть змогу нам у майбутньому не повторяти помилок.
Наприклад, роман-хроніка "Чорна рада" П.Куліша. Письменник змальовує один із найганебніших періодів козаччини - період Руїни, а саме обрання гетьмана. Деякі з героїв справді були патріотами, а інші, такі як І.Брюховецький, перш за все дбали за власні інтереси. Саме завдяки брехливим обіцянкам він був обраний гетьманом. Сьогодні політичні війни нагадують таку ж ситуацію: деякі політики дбають про власне збагачення, а не про добробут країни. Тому на потрібно обережно ставитись до їхніх обіцянок.
Отже, минуле потрібно пам"ятати зараз майбутнього.
